Кошмар на ім'я Америка

Перед від'їздом до Америки мені часто снилися жахи, найбільше запам'ятався оцей, бо коли я наступного ранку переказувала його своїй колезі по роботі, інший колега, який випадково нас підслухав, спитався де я купую таку якісну траву. Отже ...

Чоловік поїхав за кордон на роботу до Гани (це у Африці) а я лишилася сама чекаючи поки він там облаштується. І ось настав цей день, я лечу до нього. Прилітаю у брудний аеропорт страшенна спека, кругом чорні, і мене ніхто не зустрічає. Я чекаю чоловіка довго-довго, а він все не з'являється, а квиток у мене в один кінець. Тоді мене забирає до себе начальник поліції аеропорту, він мене ув'язнює на основі того, що у їхній країні жінки не мають права подорожувати без супроводу чоловіка. Вночі приїзжає на бобіку цілий кагал чорних головорізів і начальник поліції мене за "30 срібників" продає босу місцевої мафії, який уже в машині мені розказує скільки грошей він заробить на білій повії. Я відмовляюся, кажу що я чесна заміжня жінка, вимагаю консула України (!!!). Тоді бобік зупиняється біля якогось озера, "бос" вилазить із машини, його пітні помічники за коси витянують мене з машини, роблять на руці поріз, густа крапля темно-червоної, майже чорної крові стікає по моїй руці, і падає в дорожню пилюку. Дулом Калашнікова мене заганяють по шию у воду, мої ноги грузнуть у темній багнюці, вода пахне сечею та гнилим м'ясом, набридливі комарі залізають в ніс і в очі. Я стою по шию у воді, і тут "бос" повідомляє, що в цьому озері живуть крокодили, які зараз збіжаться на запах моєї крові, якщо я не погоджуся. У світла фар я бачу як світяться білим їх зуби та білки очей, мені страшно, я кричу і від того просинаюся.