Ностальгічне

Інколи так хочеться чогось простого, людського, не мексиканського, не італійського і не японського

Огляд новин на коресподенті із коментами

Професор Преображенський казав: "Не читайте радянських газет перед обідом", але я його не слухаю і все одно читаю і коментую. Тому що вважаю що вітчизняна журналістика повний відстій, а журналісти не поважають читача, сгодувуючи неякісне "їдло" під виглядом новин.

http://ua.korrespondent.net/world/378175 Аляска найцікавіше у цій статті це коменти відвідувачів відносно того, що росіяни літають куди завгодно тільки не на Аляску. От мені цікаво це вони від особливого презирства до Америки не літають, чи просто жопою "шостим чуттям" розуміють, що їм "надеруть гепу", як у поганому голівудському кіно.

Коротка історична довідка: Аляску продали 1867 році за 7,2 млн долл, тобто приблизно по 4 центи за гектар. В 1890 році там знайшли золото, що постлужило початком "золотої лихоманки" у сполучених штатах, а у 1968 там знайшли нафту. Цей договір став найдешевшою угодою "купівлі-продажу" землі у світовій історії (уявіть собі навіть Манхеттен, який виміняли у індіанців за еквівалент 25 долларів і то виходить дорожче, трохи менше доллара за гектар). Передумовою для такої угоди став страх Олександра 2-го що Великобританія (тобто Канада, яка тоді знаходилася під юрисдикцією Великобританії) забере Аляску задарма. Ще ця угода доводить переваги демократичної системи над монархічною, тому що поки в Росії був "самодержец и государь", в штатах уже діяв Сенат який проголосувавши 113 проти 48 прийняв рішення про купівлю Аляски. З одної сторони рішення приймалося зі страху з іншої був тверезий розрахунок, мені цікаво якби Сенат тоді проголосував проти (а було аж цілих 48 голосів що сумнівалися у доцільності такої купівлі), чи забрала б Великобританія цю територію задарма? Але історія як відомо не знає умовного способу.

Нещодавно мені поштою прийшов рекламний журнал про Аляску із картинками, за 150 років там зробили Америку, що в принципі спростовує тезу мого чоловіка про те, що скільки не мішай гівно із варенням все одно буде гівно. До 1959 Аляска не була штатом, вона була залежною територією (те саме зараз із Пуерто-Ріко), щоб там не говорила пропаганда, але в штати не приймають поки не буде повного "варення". Наприклад ввели таку корисну річ як Грегоріанський календар, жителі Аляски, які не поїхали на історичну батьківщину (уявляю, що зараз розказують про таємничу російську душу їхні нащадки) заснули 6 жовтня 1867 а прокинулися 18-го, тепер вони як усі нормальні люди святкують Різдво 25 грудня.

На десерт, найсмачніше: в англійській вікіпедії ця стаття називається "купівля Аляски", а в російській "Продаж Аляски", американський документ виглядає цілком по-сучасному, написаний доречі двома мовами англійською та французською, Російський документ являє собою перерахування титулів "самодержця", на гербовому папері і підпис самого "самодержця". Разом із Аляскою до Америки відійшли Алеутські острови, які за площею значно більші за Курили. Що цікаво, в 1951 році у Сан Франциско був підписаний мирний договір із Японією, і за цим договром Японія офіційно відмовилася від Курилів, але таємнича російська душа і тут проявила себе, радянська сторона цей договір не підписала, що і спровокувало виникнення сучасного конфлікту. Мені цікаво чому радянська сторона не підписала той договір?

http://ua.korrespondent.net/tech/378817
Я поцікавилася, у чому бажання штатів знищити свій власник супутник-шпигун становить загрозу для всього світу. Усе виявилося дуже просто: штатам більше не потрібен супутник який шпигує за Росією, значно простіше і дешевше заплатити хабар кому треба, і усі військові таємниці будуть лежати на столі якогось там адмірала у Пентагоні навіть із перекладом, тим більше що і таємниці ті - повний пшик. Але не втому річ, насправді це повідомлення треба читати так: "США завершили розробку систему протиповітняної оборони ПРО і тепер хочуть випробувати її на власному супутнику шпигуні". Оце справді новина, я думала що ця система і досі в розробці. А ще мені цікаво, як російська супердержава завадить штатам знищити свій власний супутник.

http://ua.korrespondent.net/world/378475
Ги-ги це компроментує Росію, бо я вважала що їм навпаки вигідніша незалежність Косова, оскільки це випадок доводить, що достатньо підтримувати військовий конфлікт на означеній території енну кількість років і тоді можна проголосити "статус Косова" а потім незалежність на територіях керованих маріонетковими урядами на зразок Криму, Придністров'я, Південної Осетіїї, Абхазії тощо. А тут бачте отець Артемій взиває до великодержавних почуттів старших братів-слов'ян. Цікаво вони відгукнуться? А ще я не розумію позицію Штатів, треба мабуть нормальні новини типу CNN почитати, то посол США підримує то конгресмени проти, все змішалося в домі Облонських.

http://ua.korrespondent.net/world/378844
бідолашні російські військовослужбовці у Латвії, громадянства не дають "на языке" розмовляти не дають, пільг мабуть за службу теж не дають от і продають останнє що лишилося - танки. Комедія

http://ua.korrespondent.net/tech/378846
Останній рядок треба читати так: "ці кляті росіяни п'ють навіть у космосі, ще й пістолета притягли, нормальні космонавти просто бояться із ними працювати на одній станції". Громадяни! Це крик про допомогу. Я б наприклад не погодилася летіти у космос із космонавтами, які мають репутацію "таємничої російської душі", мало який ведмідь там прокинеться у них там на орбіті.

автопром

Трапилася мені днями у місцевому 'Barnes & Noble', книга про найгірші автомобілі світу. Брати росіяни мають пишатися, погортавши книжку кілька хвилин я нарахувала 3 моделі лад: Лада "Самара", Лада "7-ка" та Лада "Ніва", але й тут ми кращі за москалів, рідний "Запорожець" претендує на звання найгіршого автомобіля усіх часів та народів.

"Нехай вас не вводить в оману, цей милий ляльковий дизайн [йдеться, про старий "горбатий" запорожець, авт.], ця машина є дуже небеспечною і ненадійною. Маючи на меті створити дешевий автомобіль, конструктори зекономили на всьому. [...] Елементи кузова та внутрішні деталі, нещільно прилягають одна до одної, одна й та сама запчастина не має постійної форми та розмірів, це забеспечує "Заппо", характерний звук пневматичного дриля."

Оскільки крамниця вже зачинялася, у мене не було часу прочитати більш докладно про інші "знайомі до болю" моделі, так що нетерпінням чекаю наступного разу.

День Валентина

це свято, насамперед, кохання та закоханих - а не друге 8-ме березня чи 23-тє лютого. Про це дуже легко забути, коли напередодні крамниці та супермаркети забиті рожево-червоною, серцеподібною продукцією, а ціни на квіти впевнено наближаються до цін на нафту. Так от учора мій чоловік прийшов додому із листівкою, коробкою шоколадних цукерок та пачкою кондомів. Просто але зі смаком :) "З днем закоханих люба".