Варяг та Адмірал Горшков

Це зовсім не історія про подорож у часі, це історія про авіаносці.

Після розвалу СРСР Україна отримала у спадщину недобудований авіаносець із горордою назвою "Варяг". У 1998 році "Варяг" продали у Китай за ціною ... 20 млн. долл. з української сторони угоду підписав міністр торгівлі Роман Шпек. У 2000-му почалося буксування "Варяга" до Китаю, при чому Турція відмовилася пропускати авіаносець через протоку Босфор і тільки після того як Китай дозволив своїм громадянам відвідувати Турцію у безвізовому режимі (китайцям, як колись радянським громаданам треба отримувати візу на виїзд), "Варяг" зміг пройти через Босфор. Зараз варяг називається Ші-Ланг (імператор династії Мінг-Кінг) та стоїть у закритому доці. Американські аналітики вважають що Китай купив цей авіаносець для того щоб дослідити його побудувати свій власний (китайська армія досі не має жодного бойового авіносця). Офіційно Китай стверджує, що "Варяг" було придбано, щоб зробити на ньому плавуче казино.

У 2004 році Росія передала авіносець Чорноморського флоту "Адмірал Горшков" Індії. Начеб-то безкошковно, але при цьомуІндія сплатила Росії 800 млн. долл. за модернізацію та вдосконалення (руками російських інженерів та робітників), та ще додатково 700 млн долл за устаткування корабля зброєю та технікою. "Адмірал Горшков" тепер називається "Вакімадітья" (у перекладі із Санскриту означає "Сильний як сонце"). Побудовано було авіаносець "Адмірал Горшков" на Миколаївському суднобудівельному заводі.

А на завершення зацитую вірша Дмитра Корчинського
Вона помре тихенько ранньої весни.
І ластівка - її душа - з блідого неба
Угору - вбік - і зникне. Дивні сни
Не снитимуться більше, і не треба.

Ми не помітимо, а отже не заплачем.
Згадаєм похапцем, і не було, неначе.

На цвинтар З"являться проститись
Два-три спілчанські віршомази,
Стукач і міліціонер.
Вінків не буде і бабусі
Не запитають хто помер.
Її дешеву домовину
Сяк-так закидають болотом,
На нефарбовану оградку
Шматок дошки причеплять дротом
Нашвидкоруч щоб написати
Нижченаведені слова:
" Ось і померла Україна,
Її давно забута слава
І воля, що ніколи не була."
Щось там промимрять віршомази
Лягавий не ховатиме нудьгу
І по начальству понесе стукач
Нікому не цікаву докладну.